Вплив застосування реосорбілакту на динаміку лабораторно-біохімічних показників у хворих з онкологічною патологією товстого кишківника в ранньому післяопераційному періоді

Influence of administration of Reosorbilakt on the dynamics of laboratory biochemical indexes in patients with oncologic pathology of colon in the early post-operative period

О.І. Куйбіда, В.Я. Вівчар, О.В. Ємяшев, Ю.О. Куйбіда

O. Kuybida, V.Vivchar, O.Yemyashev, Y. Kuybida

Тернопільська обласна комунальна клінічна лікарня

м. Тернопіль, вул. Клінічна 1.

E-mail: terokkl@ukr.net

Ключові слова: реосорбілакт, онкологічна патологія товстого кишківника, біохімічні показники плазми крові та значення КЛС.

Keywords: reosorbilakt, oncologic pathology of the colon, the biochemical blood values and blood gases.

Мета

Вивчення ефекту застосування реосорбілакту на динаміку лабораторно-біохімічних показників у хворих з онкологічною патологією товстого кишківника в ранньому післяопераційному періоді

Завдання

Проаналізувати і дослідити вплив препарату Реосорбілакт на біохімічні показники хворих в ранньому післяопераційному періоді.

Матеріал і методи досліджень.

Дослідження проводились у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Тернопільської обласної клінічної лікарні протягом останніх трьох років. За цей час у відділенні проліковано 220 пацієнтів (серед них – 116 чоловіків і 104 жінки) із онкологічною патологією товстого кишківника, після радикального оперативного лікування. В зв’язку із хронічною кишковою непрохідністю, яка має місце у хворих цієї категорії, у всіх пацієнтів були відмічені патологічні зміни в біохімічному аналізі крові.

Всі пацієнти були розділені на дві групи.

Пацієнтам першої групи (n = 101) проводилась стандартна інфузійна терапія, яка включала застосування фізіологічного розчину натрію хлориду, розчину 5% глюкози, розчину Рінгера-Локка.

Пацієнтам другої групи (n= 109) поряд із цією терапією застосовувався Реосорбілакт у дозі від 6 до 10 мл/кг за добу.

Обстеження включало визначення наступних показників : центрального венозного тиску (ЦВТ); насичення капілярної крові киснем (SрO2); кількості лейкоцитів в периферичній крові; рН; дефіциту основ (ВЕ), запасу стандартних бікарбонатів (SB), буферні основи (ВВ) артеріальної крові. Вміст іонів калію, натрію, хлоридів, аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ) , сечовини , загального білірубіну , креатиніну у плазмі венозної крові.

Таблиця №1

Результати та їх обговорення

Дослідження підтвердили, що інфузія Реосорбілакту хворим у післяопераційному періоді сприяли корекції порушень кислотно-основної рівноваги та водно-електролітного балансу в крові хворих.

Як видно із таблиці № 1, показники що відображають патологічні зміни у хворих до початку інтенсивної терапії ( зміщення показників кислотно-основного стану венозної крові в бік метаболічного ацидозу: зниження рН, зменшення буферних основ ВВ (N - 44,9-51,8 мекв/л), запасу стандартних бікарбонатів SB (N - 22,0 - 28,1 мекв/л), істинних бікарбонатів АВ (N - 19,1-23,4 мекв/л), виражений дефіцит основ ВЕ (N - ±2,5 мекв/л), підвищення концентрації сечовини і креатиніну крові (N - 0,07-0,17 ммоль/л), відносна гіпокаліємія (N - 3,6-5,0 ммоль/л), нормонатріемія (N - 130,5-156,6 ммоль/л), відносна гіпохлоридемія (N - 95-110 ммоль/л), збільшення вмісту білірубіну в плазмі крові (N - 4,3-20,5 мкмоль/л), зростання активності амінотрансфераз: АЛТ (N - 0,10-0,45 ммоль·год·л), АСТ (N - 0,10-0,68 ммоль·год·л) ) у пацієнтів другої групи через три доби лікування були компенсовані у повному об’ємі. У пацієнтів першої групи ефект лікування виражений в меншій мірі.

Висновки:

1.Аналіз результатів проведених досліджень показав, що реосорбілакт, що містить у своєму складі натрію лактат, який має залужнюючі властивості, підвищує резервну і титровану лужність крові, і таким чином, корегує метаболічний ацидоз: збільшує показники рН, буферних основ ВВ, запасу стандартних бікарбонатів SB, істинних бікарбонатів АВ, зменшує дефіцит основ ВЕ.

2. В результаті застосування цього препарату у хворих нормалізуються показники водноелектролітного балансу крові: збільшується вміст калію, хлоридів, стабілізується вміст натрію.

3. Покращуються показники функціонального стану нирок та печінки: знижується концентрація сечовини крові, креатинiну, загального білірубіну, зменшується активність амінотрансфераз: АЛТ, АСТ .
4.Побічних явищ на введення реосорбілакту не виявлено

Література:

[1] Агроненко В. А., Суханов Ю. С., Алексеев В. Е.
Служба крови и трансфузиология на пути в ХХІ столетие// Вестник службы крови. – 1999. – С. 6–8.
[2] Барышев А. А. Гемодинамические плазмозаменители// Мир медицины. – 2001. – № 3–4. – С. 21–23.
[3] Горовенко Н. Т., Осипова Л. С., Грішило П. В. та ін. Патогенетичне обгрунтування та досвід застосування інфузійних препаратів сорбілакт та реосорбілакт при лікуванні алергічних захворювань// Укр. пульмонол. журнал. – 2003. – № 3. – С. 25–27.
[4] Гуменюк Н. И., Лишневская В. Ю. Влияние реосорбилакта на реологические свойства крови у больных ишемической болезнью сердца и хроническим обструктивным бронхитом// Укр. пульмонол. журнал. – 2003. – № 3. – С. 38–42.
[5] Гуменюк Н. И., Дзюблик Я. А., Морская Н. Д. и др. Предпосылки к применению гиперосмолярного инфузионного раствора у больных с декомпенсированным легочным сердцем// Укр. пульмонол. журнал. – 2003. – № 1. – С. 28.
[6] Павленко І. А., Сльота Ю. Е., Обаранець В. Р. та ін. Новий гіперосмолярний інфузійний препарат сорбілакт як компонент інтенсивної терапії набряку мозку// Укр. пульмонол. журнал. – 2003. – № 3. – С. 20–21.