Вивчена ефективність і переносимість ПАСК у 70 хворих деструктивним, раніш неефективно лікованим, і, як правило, мульти та полірезистентним туберкульозом легень. В комбінації з 3–5 і більше протитуберкульозними препаратами (переважно ІІ ряду) ПАСК привів до припинення бактеріовиділення у 57,4 % хворих, загоєння каверн — у 37,1 % і часткової регресії каверн — у 44,3 %, що відповідно на 17,4 %, 7,9 % і 8,2 % вище, ніж при режимах без застосування ПАСК. Строки зникнення МБТ і каверн прискорювались на 1 міс. ПАСК викликав побічні явища(переважно шлунково-кишкові) у 32,9 % хворих, із них різко виражені у 14,3 %. Внутрішньовенне введення ПАСК (Пасконату) найбільш доцільне на першому етапі інтенсивної хіміотерапії, воно рідше викликало диспептичні порушення, ніж пероральний метод. Побічні реакції суттєво зменшувались при переході з щоденного на прийом ПАСК через день. При застосуванні ПАСК дуже рідко розвивається резистентність до препаратів, з якими він сполучається і особливо до самого ПАСК. Місце ПАСК — в поліхіміотерапії деструктивного, раніш неефективно лікованого, хіміорезистентного туберкульозу легень.