Екскурсія персоналу виробничого департаменту до м. Корсунь-Шевченківський
22.05.2011 року відбулася екскурсія персоналу виробничого департаменту до м. Корсунь-Шевченківський. В екскурсії взяли участь представники різних структурних підрозділів.
Першим пунктом екскурсії було відвідання замку Лопухіних.
Корсуньський замок був побудований на місцині, яка за мапою 1789 р. має назву Острів. Біля будинку було закладено виноградники і плантація шовковиць, а поруч – прекрасний ландшафтний парк площею 100 га.
Проект кам’яного палацу був розроблений відомим польським архітектором Я.-Д.Ліндсей у 1787 р. Резиденція князя Понятовського складалася із палацу, в’їзних воріт, флігеля, швейцарського будиночку, оранжереї та лютеранської каплички.
Перед гостями романтичного парку часів Понятовського поставали різноманітні куточки світу : тут була і турецька альтанка, і тріумфальна арка з китайськими мотивами, і єгипетська піраміда, і будиночок типу швейцарського шале, і ротонда, що нагадувала античний храм.
Корсунський парк часів Понятовського сучасники порівнювали з “Софіївкою” часів Потоцького.
Головним компонентом Корсунського парку є камінь, якого в інших парках відмовлялись, надаючи перевагу мармуру. Тут же приваблює скромна виразність дикого валуна, вкритого мохом, простота його форми і фактури. Він надає паркові особливої чарівності.
Після розподілу Польщі 1795 року, коли землі Корсунського замку перейшли до складу Росії, князь продає свій Корсунський маєток. 1799 року указом імператора Павла І він був подарований П.В.Лопухіну, міністру юстиції, голові Державної Ради та Комітету міністрів Російської імперії.
Трохи дивний, але неймовірно вишуканий, палац князів Лопухіних-Демидових у 50-х роках XIX століття був найбагатшим палацовим ансамблем Європи. Князівський палац вражав своєю пишністю. Стіни кімнат і залів були прикрашені родинними портретами пензлів видатних художників К.Брюлова, В.Боровиковського. Тут було велике зібрання гравюр, старожитностей, малюнків костюмів народів світу. У величезному двосвітньому залі щосуботи влаштовувалися концерти.
Ставши власником цього маєтку, князь П.В.Лопухін будує православну Спасько-Преображенську церкву 1817-1822 рр., яка була освячена 23 жовтня 1823 р.
Після смерті П.В.Лопухіна Корсунь переходить до його сина Павла, який часто бував тут і навіть почав комплектувати унікальну бібліотеку. У 1835 році він оселяється тут назавжди.
Після переїзду П.П.Лопухін перш за все береться за перебудову Корсуньського замку. На палаці з’являються чотири башточки-бельведерки, добудовується флігель, будується велика кількість господарських споруд,
Колись розкішний палац князів Лопухіних-Демидових сьогодні перетворився на музей часів Великої Вітчизняної війни —
Після екскурсії грали у волейбол, рибалили, співали пісень, готували кашу, юшку та із задоволенням пригощались та розважались.
Першим пунктом екскурсії було відвідання замку Лопухіних.
Корсуньський замок був побудований на місцині, яка за мапою 1789 р. має назву Острів. Біля будинку було закладено виноградники і плантація шовковиць, а поруч – прекрасний ландшафтний парк площею 100 га.
Проект кам’яного палацу був розроблений відомим польським архітектором Я.-Д.Ліндсей у 1787 р. Резиденція князя Понятовського складалася із палацу, в’їзних воріт, флігеля, швейцарського будиночку, оранжереї та лютеранської каплички.
Перед гостями романтичного парку часів Понятовського поставали різноманітні куточки світу : тут була і турецька альтанка, і тріумфальна арка з китайськими мотивами, і єгипетська піраміда, і будиночок типу швейцарського шале, і ротонда, що нагадувала античний храм.
Корсунський парк часів Понятовського сучасники порівнювали з “Софіївкою” часів Потоцького.
Головним компонентом Корсунського парку є камінь, якого в інших парках відмовлялись, надаючи перевагу мармуру. Тут же приваблює скромна виразність дикого валуна, вкритого мохом, простота його форми і фактури. Він надає паркові особливої чарівності.
Після розподілу Польщі 1795 року, коли землі Корсунського замку перейшли до складу Росії, князь продає свій Корсунський маєток. 1799 року указом імператора Павла І він був подарований П.В.Лопухіну, міністру юстиції, голові Державної Ради та Комітету міністрів Російської імперії.
Трохи дивний, але неймовірно вишуканий, палац князів Лопухіних-Демидових у 50-х роках XIX століття був найбагатшим палацовим ансамблем Європи. Князівський палац вражав своєю пишністю. Стіни кімнат і залів були прикрашені родинними портретами пензлів видатних художників К.Брюлова, В.Боровиковського. Тут було велике зібрання гравюр, старожитностей, малюнків костюмів народів світу. У величезному двосвітньому залі щосуботи влаштовувалися концерти.
Ставши власником цього маєтку, князь П.В.Лопухін будує православну Спасько-Преображенську церкву 1817-1822 рр., яка була освячена 23 жовтня 1823 р.
Після смерті П.В.Лопухіна Корсунь переходить до його сина Павла, який часто бував тут і навіть почав комплектувати унікальну бібліотеку. У 1835 році він оселяється тут назавжди.
Після переїзду П.П.Лопухін перш за все береться за перебудову Корсуньського замку. На палаці з’являються чотири башточки-бельведерки, добудовується флігель, будується велика кількість господарських споруд,
на березі р. Рось та на даху палацу він будує оранжереї.
Колись розкішний палац князів Лопухіних-Демидових сьогодні перетворився на музей часів Великої Вітчизняної війни —
замість вишуканих меблів та картин, у величних залах тепер склад старої військової техніки періоду Корсунь-Шевченківської битви.
Від усіх меблів — в ньому лишився тільки один стілець. Втім, кажуть робітники палацу-музею, навіть, якщо й вдасться переконати місцевих ветеранів перенести експонати музею війни в інше місце, то палац все одно не буде чим наповнити. А поки там час від часу намагаються відтворити дух того часу — влаштовують бали, музичні вечори, а в романтичному парку — вистави.Після екскурсії грали у волейбол, рибалили, співали пісень, готували кашу, юшку та із задоволенням пригощались та розважались.
